22 червня у Львові — «Пам'ять без агресії»

«22 червня вийди на вулицю і не допусти ані глуму над пам’яттю загиблих, ані агресії. Тільки наша велика кількість і наш мирний спротив цього дня зможуть зупинити провокаторів і масштабну провокацію», — листівки з таким зверненням роздавали у Львові в День скорботи і вшанування пам'яті жертв нацистського та комуністичного режимів і в день, коли Німеччина напала на СРСР. І саме «Пам'ять без агресії» стала лейтмотивом подій цього дня у Львові — прогнозованих сутичок та провокацій так і не відбулось. 

21 червня суд заборонив проводити у Львові будь-які заходи 22 червня, крім офіційно запланованих. Хоча 9 травня рішення суду ситуації не врятувало, то цього разу на Пагорбі слави, де організації «Євреї проти антисемітизму», «Євреї проти Гурвіца» та інші планували проводити «антифашистський мітинг», нічого кримінального так і не відбулось.  

Вже від четвертої години ранку біля Пагорбу слави була значна кількість правоохоронців, а вранці до «патрулювання» долучились і депутати від ВО «Свобода». «Оглядаючись на події 9 травня, коли міліція відверто сприяла та догоджала заїжджим провокаторам, депутати від Всеукраїнського об'єднання «Свобода» сьогодні прийшли на Пагорб слави, аби прослідкувати за виконанням постанови суду. Якщо будь-яка з організацій порушить постанову суду, ми нагадаємо правоохоронцям про їхній прямий обов'язок — забезпечити дотримання законності й не допустити провокацій», — сказав голова фракції ВО «Свобода» у Львівській міськраді Руслан Кошулинський, повідомили кореспондента «ОстроВ» у прес-службі партії.  

Представники лівих сил вшанували загиблих у війні на Пагорбі слави у Львові без сутичок, хоча в цей час там перебували і представники ВО „Свобода”. Мирні події розчарували представників російських телеканалів, які прибули на Пагорб слави.  

Офіційні заходи, в яких взяли участь близько півтисячі учасників — представники влади, ветерани УПА, представники різних конфесій духовенства — теж пройшли без ексцесів. Партійної символіки тут не було помітно, лише державні прапори і таблички з фотоматеріалами та гаслами „Пам'ять без агресії”. 

Голова Львівської облради Олег Панькевич, голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк та міський голова Львова Андрій Садовий поклали квіти до підніжжя пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів у Львові, відбулась загальноукраїнська хвилина мовчання на знак вшанування пам’яті жертв Другої світової війни, після чого представники влади і учасники вирушили до музею «Тюрма на Лонцького», де пройшла панахида за загиблими під час масових розстрілів службами НКВД та гестапо. 

Надалі учасники офіційних заходів взяли участь у поминальній панахиді на «Цитаделі», де колись був німецький концентраційний табір, а пізніше — у церемонії перепоховання чотирьох солдат радянської армії, які загинули 1941 та 1944 роках, на солдатському цвинтарі у смт. Брюховичі біля Львова.  

Ввечері у центрі Львова відбулось кількатисячне віче-реквієм у пам'ять жертв комунізму та нацизму. Учасники тримали фотографії закатованих рідних, були розміщені плакати із вказаною кількістю жертв — за два тижні у 1941 році від рук енкаведистів загинуло 22 тисячі українців на Заході України.      

«Багатьох було катовано, про що свідчать відрізані частини тіл, багатьох в’язнів було закопано живцем. Хіба таке можна забути?», — лунало під час розповіді про безчинства НКВД у Львові.  «Ми сьогодні зібрались, щоб нагадати ті звірства і засудити більшовицьку систему судом, яким засудили і нацизм», — сказав під час віче о.Михайло Нискогуз. 

«В Бродівському районі поховано 27 галичан — новобранців радянської армії, яких розстріляли, бо не знали що з ними робити частини НКВД перед наступом німецьких військ, просто розстріляли у лісі. Чи знає історія інших держав подібні приклади? Завтра ми поїдемо в село Сокальського району, де була знищена сімя священика, який нікому нічого не завинив — він просто був добрим пастирем своєї громади. Хай про це дізнається вся Україна. Але не тільки на Львівщині були ці події — Тернопіль, Луцьк, Івано-Франківськ, Вінниця, Київ — місць цих більш, ніж достатньо, щоб зрозуміти нашу трагедію… Жоден народ не достойний мати майбутнього без розуміння того, що відбулося», — сказав під час віче голова Львівської облради Олег Панькевич. 

Міський голова Львова Андрій Садовий подякував львів’янам, які брали участь у поминальних заходах. «Ми не маємо права мовчати. Ті нації, які мовчать, вони не відбуваються... Я хочу подякувати всім, хто сюди прийшов, хто молився на екуменічних молебнях за невинно убієнних, за тих людей, які хотіли жити. В них був тільки один недолік в уяві ворогів — вони любили Україну, і за це були замордовані», — сказав він.   

Свободівка Ірина Фаріон під час віче скористалась нагодою «проїхатись» по державній владі. «Я не буду розповідати про жахи нацистського і комуністичного режиму, я буду казати про те, що наслідки цього ми маємо серйозні і сьогодні. Бо це горе, цей біль, цей терор не просто застиг на тих світлинах, які ви взяли з собою. Ця трагедія еволюціонує, вона існує у формі чинної українофобської влади, влади, яка ненавидить все українське», — сказала вона.  

На завершення віче учасники запалили свічки на згадку про невинно убієнних. Так завершились заходи 22 червня — без агресії. Чому ж все-таки не було провокацій? У лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока своє пояснення з цього приводу. «Якби не було громадської організованої позиції 9 травня, не було б спокійного 22 червня… 9 травня це був добрий урок всяким червоним провокаторам», — сказав він у коментарі журналістам.       

Олександр Сніжинський, «ОстроВ»

Статьи

Мир
05.02.2025
14:00

«Почему бы не сформировать украинское правительство в изгнании?». Российские СМИ об Украине

«России нужен не замороженный конфликт, не просто прекращение военных действий, а подлинный мир, который можно было бы заключить на международной конференции, ее можно было бы назвать «Ялта-2»
Донецк
04.02.2025
22:20

«Князь»: Хочешь выжить и победить – научись штурмовать!

И вдруг – автоматная очередь прошла почти между нами, но чуть выше! Где он спрятался?! Догадка была правильной: в полевом туалете. Оттуда и лупил из калаша. Ну, «Мурчик» дал в ответ. Кричу: «Сдавайся!». А тот: «Я свой!».
Страна
03.02.2025
16:00

Гривня: проверка на прочность

Понятно, что при таком раскладе, когда национальная денежная единица держится только на зарубежной финподпитке – как-то сложно говорить о ее стабильности и прогнозировать "светлое будущее".
Все статьи